Тема підприємництва в наш час набула особливої популярності мабуть через той важкий тягар, який відчувають на собі підприємці. Знаю це по собі. Але зараз не стільки про це, скільки про складові успішності самої справи.

За п’ять років, які минули з того часу, коли я залишив рідні пенати, у мене не було жодних підстав жалкувати з приводу прийнятого рішення. І причиною цьому є не тільки значне зростання моїх статків. Я, крім цього, як і раніше, продовжую віддавати усього себе улюбленій розумовій роботі, отримуючи від цього задоволення та відчуття практичної корисності результатів своєї праці.

Запорукою моєї успішності, як підприємця та людини, є попередні дев’ять років життя, які пройшли у студентському та викладацькому середовищі кафедри економіки промисловості ОНАХТ. Тут у 2013 році я захистив кандидатську дисертаціє з економіки.

Певне, час збирати каміння ще не прийшов, але сучасна ситуація дає привід для міркувань й спостережень ‒ фундаментальних за своїм значенням. Одне з них стосується формули підприємницької успішності. Вона складається з кількох простих слів, а саме: «хоче, може, знає, має». При цьому остання ланка (має) ланцюга є похідною від перших трьох, а перша (хоче) ‒ базова. У моєму випадку друга (може) та третя (знає) ланки ланцюга своїми коріннями йдуть до рідної кафедри.

Отже фундаментом мого успіху є знання, вміння та досвід, які були отримані під час навчання та роботи на кафедрі, яка за свою 65-річну історію отримала славу кузні розумних, успішних та щасливих людей. За це ‒ низький уклін моїм викладачам, які з часом перетворилися на колег.

Нинішнім та майбутнім студентам кафедри заздрю та зичу здоров’я й успіхів. Перше, як відомо, не можна купити за будь-які гроші. Щодо другого, то готовий вказати адресу, але виключно відвідувачам кафедрального сайту. Так, ви здогадалися ‒ це кафедра економіки промисловості ОНАХТ.

Володимир Сулевський,
випускник кафедри 2006 року,
кандидат економічних наук